«Моє плече завжди буде опорою для тебе» | Памʼяті Владислава Морозова

Владислав із міста Олександрія Кіровоградської області. Працював будівельником. Восени 2021 року доєднався до війська. Служив у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді штурмовиком, а пізніше став розвідником. У лютому 2025 року перейшов до 20-го окремого полку безпілотних систем (зараз 20-та окрема бригада безпілотних систем «К-2»). Владислав отримав відзнаку «Хрест Пошани», медаль «За врятоване життя» та нагрудний знак Сил спеціальних операцій ЗСУ.

Захисник поліг 25 серпня 2025 року на околиці селища Ставки Донецької області. Йому назавжди 22 роки.

Спогадами про воїна поділились мама та наречена.