«Наш курортний роман – це доля. 24 найщасливіші роки в моєму житті» | Памʼяті Сергія Зверева

«Хто би не попросив допомогу, Сергій там був перший», – так згадують Сергія. Батько, який мав особливий зв'язок з дітьми. Майстер із золотими руками, який власноруч збудував будинок для родини. Чоловік, який запрошував дружину зустріти світанок на березі моря і станцювати на пірсі. Захисник, який ніколи ні на що не скаржився і тримався на позитиві. Сергій служив у 1-й Президентській бригаді оперативного призначення НГУ «Буревій». Поліг 2 лютого 2025 року на Харківщині. Спогадами про воїна поділились дружина, брат та побратим.