Він любив Україну і в 63 роки пішов її захищати | Памʼяті Ігоря Шинкарука

Розмір тексту

Ігор Шинкарук родом з Хмельниччини. За фахом був інженером цивільної авіації. Службу в армії проходив на кораблі Тихоокеанського флоту, де обслуговував гелікоптери, згодом працював інженером-конструктором на заводах «Арсенал» та «Антонов». Пізніше став головним інженером з мереж лікувального газопостачання, зокрема розробив схему подачі медичних газів в операційні «Охматдиту» та Національного інституту раку.

Вільний час Ігор присвячував родині та подорожам. Він мріяв на пенсії побувати у різних куточках України та світу, але ця мрія залишилась нездійсненою…

Перед початком повномасштабного вторгнення Ігор Шинкарук доєднався до Окремого загону спеціального призначення «Азов».

З перших днів наступу ворога боронив Київщину, після чого прийняв рішення полетіти в блокадний Маріуполь у межах секретної спецоперації ГУР.

Захисник загинув при переході на завод «Азовсталь».

«Ігор був дуже відповідальний. Він любив Україну. Незважаючи на те, що йому було 63 роки, що він був уже пенсійного віку, він міг взагалі нікуди не йти. Але все-таки він зробив цей крок і пішов захищати свою сім'ю, батьківщину і весь український народ», – поділилась дружина Раїса.

Відео створила Платформа пам'яті Меморіал спільно з проєктом Серце Азовсталі. Над ним працювали операторка Лєра Вертинська, журналістка Наталія Дубчак та режисерка монтажу Станіслава Доронченко.