28 липня в київському кінотеатрі «Жовтень» відбулася премʼєра документального відеопроєкту «Оленівка. Листи». Це історії родин, які втратили близьких унаслідок воєнного злочину в Оленівці, а також людей, які досі чекають на повернення рідних із полону.
Проєкт «Оленівка. Листи» створила платформа памʼяті «Меморіал» у співпраці зі Спільнотою Оленівки на замовлення Міністерства культури України. Показ продовжила панельна дискусія за участі рідних і побратимів полонених та загиблих захисників, правозахисників і представників сектору безпеки й оборони. Подія відбулася до четвертих роковин російського воєнного злочину в Оленівці.
Однією з героїнь відеопроєкту стала Анастасія Пашнюк-Пашнєва. У своєму листі вона звернулася до брата Євгена, який загинув у ніч із 28 на 29 липня 2022 року внаслідок вибуху в бараці колонії в Оленівці.
Анастасія Пашнюк-Пашнєва написала листа брату Євгену
«Це непросто – писати такі листи, непросто приходити, зачитувати. Це вивернути душу навиворіт, – поділилась Анастасія. – Добре, що є така можливість більше про це говорити, більше це показувати, тому що це дуже важливо. Важливо для історії України, для рідних і для наших захисників. Доки є памʼять, доти є вони».
Документальний відеопроєкт «Оленівка. Листи» презентували у столичному кінотеатрі «Жовтень»
До дискусії також долучилася Тетяна Катриченко – голова громадської організації «Медійна ініціатива за права людини» та співавторка книги «Оленівка. Злочин. Памʼять. Поламана система».
«Росія насправді безкарно вчиняє такі злочини. За мінімальними офіційними оцінками, понад 400 осіб були вбиті росіянами в полоні», – зауважила Тетяна Катриченко.
Вона також наголосила на важливості системної комунікації з міжнародними інституціями: «Будь-яка країна, яка ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду, має бути зацікавлена в тому, щоб винні у воєнних злочинах були покарані».
Окрему увагу під час дискусії приділили долі військовополонених, які вижили після вибуху в Оленівці. Частина з них вже пʼятий рік перебуває в російському полоні. Їхній стан здоровʼя погіршується, а можливості для повноцінної реабілітації після звільнення з кожним роком зменшуються.
Обговорення документального відеопроєкту «Оленівка. Листи»
«Ми маємо усе життя для того, щоб памʼятати, але дуже обмежений час на те, щоб врятувати тих, хто досі у полоні, і закликаю вас звертати на це більше уваги», – наголосила Олександра Мазур, голова ГО «Спільнота Оленівки» та кохана вбитого в Оленівці військового Ярослава Отрока.
Наприкінці дискусії виступила Анна Лобова, співзасновниця Спільноти Оленівки і дружина полоненого військовослужбовця Олега Лобова:
«Сьогодні ви бачили на відео нашу з Олегом доньку. Він бачив її, коли їй був рівно місяць. Зараз це доросла дитина, яка в чотири з половиною роки навчилась читати і писати, тому що вона чекає, що тато їй напише лист. Вона його прочитає і зможе сама йому відповісти».
Премʼєра документального відеопроєкту «Оленівка. Листи»
Показ зібрав близько 150 відвідувачів, зокрема звільнених з полону військових і родини загиблих в Оленівці.
Проєкт «Оленівка. Листи» складається з п’яти епізодів. У кожному з них особисті листи до загиблих і полонених українських військових стають свідченнями любові, очікування, втрати та сили пам’яті.
Перший епізод буде опубліковано 4 серпня. Інші публікуватимуть щотижня. Стежте за оновленнями на YouTube-каналі Меморіалу.