Олександр Барикін народився у Шалигиному 11 червня 1982. Закінчив спеціалізовану школу-інтернат. Здобув середню спеціальну освіту маляра-штукатура в Глухівському вищому професійному училищі. Працював на будівництві у Києві. Згодом повернувся у рідне селище й останнім часом був різноробом.
«Ми з Сашею були дуже близькі, тісно спілкувались, ділились усім, він часто у мене бував у гостях. Дуже любив моїх дітей. А ще він обожнював пити чай. Коли приїздив, завжди казав: «Постав чайник, попʼємо чайку». Зовні був дуже серйозним і навіть могло здаватися ніби він сердитий, а насправді був добрим. Швидко забував якість конфліктні ситуації, не вмів довго сердитись.
Любив тишу й самотність. Часто брав собаку, йшов до лісу, гуляв там годинами, думав про життя. Не любив говорити про особисте, але ніколи не зауважував на цьому, казав, що все у нього добре… Це дуже важка втрата для усіх нас», – розповіла племінниця Олена.
Поховали Олександра в Глухові. У нього залишились мама, двоє братів, сестра та племінниці.
