Після початку повномасштабної війни Віктор залишився з дружиною і сином в рідному Зарічному. Селище потерпало від постійних російський обстрілів. 11 жовтня 2025 року родина була вдома, коли у будинок залетів снаряд і вибухнув.
«Чоловік встиг сказати матері, щоб відійшла за стіну. Потім стався вибух. Чоловік зі свекром загинули на місці, свекруху поранило», – розповіла невістка Олена.
Загиблих поховали на подвір'ї в одній могилі. 13 жовтня дружина Віктора пішки вийшла із Зарічного і дісталася Лиману, звідки її вивезли в Слов'янськ до невістки.
Віктор Діденко народився у Зарічному. Працював водієм у колгоспі. У вільний від роботи час займався з родиною городництвом, вирощували картоплю для себе і на продаж.
У Віктора залишилися дружина, невістка і сестра.
