«Вона поїхала на роботу в нічну зміну. Але почалася тривога, була загроза масованого обстрілу. Тому працівників розпустили додому. Юлія з іншими людьми чекали на платформі в Квітневому своєї електрички. Але та затримувалася через обстріл. На платформу прилетіло після опівночі. Восьмеро людей загинуло. Наша Юля теж. Я всю ніч та ранок дзвонила їй. А потім мій чоловік дізнався, що вона в списках загиблих», – розповіла Тетяна Огієнко, сестра Юлії.
Жінку поховали в селі Ясна Зірка, що в Носівській громаді Чернігівщини.
Юлія народилася в Ясній Зірці. Після школи навчалася в Чернігові на перукарку. Працювала за фахом. Її робоче місце було у Носівці біля вокзалу. На початку літа жінка вирішила взятися за додаткову роботу. Відтак двічі на тиждень їздила працювати на склади у Квітневому в нічну зміну.
Юлія сама виховувала доньку. Жила з мамою у селі. Вирощувала троянди, любила тварин, малювала картини по номерах. Рідні та знайомі згадують її усміхненою, веселою.
«Сестра дуже любила свою справу. Була талановитою, її всі хвалили: стільки зачісок, стрижок зробила. В селі люди постійно просили її підстригти. В Носівці теж мала постійних клієнтів. Хотіла звозити доньку на відпочинок. Бажала їй кращого життя, тому так багато працювала. Вона в понеділок лише вийшла з лікарняного – з донькою була в лікарні у Чернігові. А вже у вівторок поїхала на роботу і загинула. Дуже боляче, що її більше немає», – сказала Тетяна.
У Юлії залишилися 10-річна донька, мама, брат і сестра.