Володимир народився у Великій Димерці. Працював у Києві на заводі. Віра, дружина його брата, згадує Володимира дуже трудолюбивим.
Чоловік був двічі одруженим. Друга дружина померла до війни. Володимир жив у Великій Димерці з прикутою до ліжка матір'ю.
Дім Віри був поблизу. 8 березня 2022 року до селища увійшли російські війська, а 14 березня в частині, де жили Корнієнки, почалися бої.
«Мені розбило половину хати. Я вискочила. Побачила, що в бабусі хата без даху. Коли скінчився обстріл, дійти до них було неможливо, бо всюди були окупанти з автоматами», – згадала Віра.
Згодом їй передали, що Володимира знайшли мертвим на ліжку. Його матір із розбитої хати забрали до сусіда. Вона померла 15 або 16 березня.
Поховати загиблих на кладовищі тоді можливості не було. Зробили це 8 квітня 2022 – уже після звільнення селища з російської окупації.
У Володимира Корнієнка залишилися син, донька та інші родичі.