Андрієві був 41 рік. Народився у Херсоні. Закінчив Херсонську гімназію №14. У професійно-технічному училищі здобув фах слюсаря. Працював оператором котельні в МКП «Херсонтеплоенерго».
Рідні пригадують Андрія людиною сили і розуму. «Його руки знали вагу інструменту, а серце знало цінність праці», – кажуть близькі. Техніка для нього була не просто металом і механізмами, а справжнім помічником, який разом із ним створює результат. Він міг годинами розбиратися в двигунах, вдосконалював те, що іншим здавалося складним. Любив запах свіжої ріллі, цінував кожен врожай і знав, що справжня сила людини у праці.
«Люблячий батько, найкращий син, коханий чоловік, надійний друг. Андрій до останнього дня залишався відданим своїй роботі. Ще у суботу він був на роботі, будував плани, жив повним життям… Андрія знали як щиру, світлу людину, працьовиту й усміхнену. Був майстром на всі руки, вмів підтримати словом і ділом. Заряджав оточуючих оптимізмом навіть у найважчі часи. Завжди знаходив сили допомогти іншим, навіть коли самому було непросто. У важкі воєнні часи допомагав тим, хто цього потребував, бо знав, як це – боротися і триматися. У серцях рідних і друзів він назавжди буде прикладом для наслідування», – зазначила дружина Олена
В Андрія залишилися мама, дружина і двоє дітей.
Поховали чоловіка в селі Галаганівка Миколаївської області.
