Аллі Пилипенко було 66 років. Вона народилася в Бєлгороді (РФ). За фахом – швея-мотористка, деякий час працювала на фабриці. У 1980-му переїхала до селища Борова, працювала лаборанткою у кабінеті фізики школи №1. Останні роки була на пенсії.
Дуже любила квіти, іноді вʼязала. Біля дому мала власні клумби, город.
Попри вмовляння чоловіка, під час повномасштабної війни виїздити з Борової не хотіла.
«Вони з тіткою жили в приватному домі моїх сусідів, які переїхали до Ізюма. Там у літній кухні опалювали дровами, так пережили зиму, – розповів Володимир Пилипенко. – Того дня дружина зайшла додому, можливо, переодягнутися хотіла після того, як приїхала з магазину... За нею зайшов собака. Внаслідок удару КАБа будинок склався, їх накрило. Нелю сильно посікло на подвірʼї, ввечері вона померла».
«Моя дружина була доброю, комунікабельною. Спілкувалася зі всіма сусідами, ми мали багато друзів», – додав Володимир.
В Алли Пилипенко залишилися чоловік і сестра.
