Олександр Шевчук мешкав у Гостомелі. До повномасштабної війни щодня їздив на улюблену роботу в «Бучазеленбуд». Чоловік доглядав за парками і скверами міста. Колеги розповіли, що він завжди все встигав, міг працювати півтори зміни, якщо це було необхідно.
«Сашко – неймовірно талановитий, мав золоті руки. Він міг висаджувати зелені насадження, зробити що завгодно з будь-яким матеріалом, умів працювати на будь-якій спецтехніці», – розповів директор комунального підприємства «Бучазеленбуд» Віктор Галущак.
«Любов до квітів, ландшафтного дизайну в нього з дитинства. Мій Сашко змалку фотографував клумби і показував мені, як гарно вийшло», – додала матір загиблого Устина Шевчук.
Після повномасштабного вторгнення Олександр перебував у Бучі. Під час окупації міста разом з іншими комунальниками облаштував укриття в підвалі складського приміщення КП «Продсервіс» – туди люди приходили погрітися, поїсти. Разом з іншими волонтерами розвозив і роздавав харчі місцевим.
На початку березня мама Олександра просила його приїхати до неї в Гостомель, але він відповів: «Мамо, у мене все нормально, не переживай. Ти себе бережи». Це була їхня остання розмова.
Олександра Шевчука поховали 14 квітня на кладовищі Гостомеля.
В Олександра залишилися матір, донька та дружина.