Сергієві було 56 років. Народився в селищі Любимівка Херсонської області. Більшу частину життя прожив у місті Каховка. Працював там виїзним, а потім старшим фельдшером «швидкої».
Із початком повномасштабного вторгнення продовжив очолювати свій підрозділ. Попри постійний тиск окупантів, відстоював свою проукраїнську позицію, надавав допомогу мирному населенню.
У листопаді 2022 року був змушений виїхати з рідного міста. У Києві продовжив свою професійну діяльність на посаді чергового фельдшера бригади екстреної медичної допомоги підстанції №17.
На дозвіллі любив ремонтувати всіляку техніку, а з появою онучок – проводив час із ними.
«Мій батько був чуйний, веселий та доброзичливий. Завжди готовий прийти на допомогу, неважливо, що треба було робити. Щоденно рятував людські життя, проявляв високий професіоналізм, мужність, відданість справі та самопожертву, незмінно ставлячи життя і здоров’я інших вище за власну безпеку», – сказав син Олексій Смоляк.
У Сергій залишилися дружина Тетяна, син Олексій, онучки Іванка та Роксоляна.
