Григорій народився і жив у селі Кучерівка Куп’янського району Харківщини. Там у 2022 році його застала повномасштабна війна. У березні 2023 року чоловік евакуювався в село Підлиман Ізюмського району.
4 лютого 2025-го разом із дядьком В’ячеславом Сидоренком вирушив вирішувати питання щодо оформлення документів в Ізюмі. Близько 11.35 чоловіки були біля адмінбудівлі, коли поряд розірвалася російська ракета. Дядько загинув на місці, Григорія госпіталізували в Харкові. Добу він перебував у комі, а 5 лютого серце не витримало і він помер.
До пенсії Григорій Ткачов працював трактористом. Любив мати справу з сільськогосподарською технікою. Рідні згадують, що він завжди приходив на допомогу їм, а також друзям і знайомим.
«Батько нам говорив: «Нема грошей - не біда, як є друзів череда». Він був товариською людиною, мав багато друзів, кумів. В складні часи мав від кого отримати підтримку і сам допомагав усім», – згадує старша донька Оксана.
Молодша донька Анна додала, що батько дуже любив внуків і після довгої розлуки неймовірно сильно чекав зустрічі з ними.
У Григорія Ткачова залишились дві доньки, онука і онук.