Олександр народився в місті Долина Івано-Франківської області. Після школи навчався в Івано-Франківському вищому художньому професійному училищі на спеціальності «Декоративно-прикладне мистецтво». Пройшов строкову службу. Після одруження переїхав до міста Самбір Львівської області. Ще з дитинства захоплювався риболовлею, у вільний час намагався їхати до водойми за будь-якої погоди. Згодом їздив рибалити вже з дружиною. Пара любила активний відпочинок: стрибали з парашутом, ходили в гори.
У 2014-2015 роках Олександр брав участь в АТО на Донбасі. Потім вирішив пов’язати своє життя з армією та вступив до Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. Закінчив факультет бойового застосування, здобув звання лейтенант і спеціалізацію командира взводу.
Після випуску у 2021 році офіцер потрапив на службу до 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Командував мотопіхотним взводом. Разом із підлеглими виконував бойові завдання на території ООС.
З початком повномасштабної війни Отто продовжував захищати Україну у лавах рідної бригади. Воював на Київщині, Житомирщині та Миколаївщині.
«Він був доброю та світлою людиною, завжди усміхнений, із сталевою силою духу. Він «заряджав» оточуючих своїм завзяттям і вражав своєю стійкістю. Люблячий, турботливий та лагідний чоловік. Вірний та надійний побратим і друг. Відважний, справедливий, чесний, незламний, мужній, розважливий і мудрий командир, гідний свого звання офіцера. Його побратими казали, що він був командиром з великої літери. Загинув вірний військовій присязі і народу України», – розповіла дружина офіцера Іванна.
Поховали Олександра у Самборі на Львівщині.
Вдома на Героя чекала дружина.
