Роман народився і жив у Вінниці. Там здобув освіту, одружився і виховував дітей. Працював начальником військової охорони. У рідному місті його знали як активного учасника громадського життя міста й області, члена Вінницького обласного підрозділу ВГО «Ніхто, крім нас». У 2014 році у складі групи страйкболістів він проводив тренування з мобілізованими до лав ЗСУ та Нацгвардії. Приділяв багато уваги патріотичному вихованню молоді.
Коли почалася повномасштабна війна, чоловік добровільно пішов до військкомату зі словами «Я так вирішив, щоб не соромно було дивитися в очі синам, коли виростуть». Згодом був мобілізований до лав 9-го окремого мотопіхотного батальйону «Вінницькі Скіфи», що у складі 59-ої ОМПБр ЗСУ. Пройшов навчання у Великобританії, обійняв посаду артилериста-розвідника і вирушив на фронт.
«Таких добрих, щирих, мужніх чоловіків я не зустрічала в своєму житті! Рома був дуже справедливою людиною і справжнім патріотом своєї країни», – розповіла дружина загиблого Тетяна.
Захисник посмертно нагороджений ордером «За мужність» III ступеня.
Поховали захисника у рідному місті.
Вдома на нього чекали мама, дружина, двоє синів і донька.
