Ігор народився 8 липня 1995 року в селищі Розселенець на Одещині. Після школи навчався на автомеханіка в Одеському професійно-технічному училищі машинобудування. Працював на будівництві та в порту. Дуже любив тварин. Мав пса Джека і кота Цигана, про яких завжди дбав.
На початку повномасштабного вторгнення, 6 березня 2022 року, Ігор став до лав захисників. Обіймав посаду стрільця-санітара 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу. Любив сірих вовків, тому взяв собі псевдо Сєрий.
«Втрата Ігоря стала болючим ударом для нашої сімʼї. Я по-своєму особливо важко переживаю це горе. Адже Ігор був не просто братом, а найкращим другом, рідною душею, моєю «половинкою», без якої важко жити. Він завжди міг прийти на допомогу та захистити. Оберігав сімʼю, цінував кожну близьку людину, яка була в його житті, кожен щасливий момент, кожну мить. Він підтримував так, як ніхто більше цього не робив. Його одне слово – приводило до тями будь-кого. Він завжди мріяв створити свою сімʼю, хотів сина, якого назвав би Олександром, але… Доля повернулася інакше, і тепер ми вшановуємо його памʼять не тільки в день його загибелі, а щодня. Він загинув за нас, і поки будемо дихати – будемо памʼятати ціну нашого життя», – написала сестра Діна.
Поховали Ігоря у селищі Розселенець на Одещині.
У нього залишилися мама, молодша сестра та племінниця, якої він так і не побачив.
