Народився В’ячеслав 8 вересня 2000 року в селі Олександрівка на Миколаївщині. Закінчив місцеву школу. Змалку був справжнім патріотом.
З початком повномасштабного вторгнення В’ячеслав без вагань став до лав територіальної оборони. У 2023 році підписав контракт із ЗСУ. Служив у піхоті. Боронив Україну в найгарячіших точках фронту. Він ніколи не скаржився на труднощі, завжди підтримував побратимів і переконував усіх, що все буде добре.
У червні 2024 року біля селища Курдюмівка на Донеччині зазнав важкого поранення. Мав змогу піти працювати в ТЦК, але повернувся на фронт. Продовжив воювати на посаді оператора відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу ударних БпАК роти ударних БпАК батальйону БпАК 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу.
«У 2023–2024 роках ми з Бахою стояли на напрямку окупованої Курдюмівки. Майже рік тримали оборону каналу, будучи реальною перепоною для просування ворога в напрямку Костянтинівки та Дружківки. Баха ніколи не дрейфив. Коли горіли бліндажі, він вривався всередину, щоб витягти поранених побратимів. Сміливості йому було не займати. Кожен день ми проживали так, ніби він і перший, і останній. Ми жили мріями. У Бахи вони були прості й справжні. Коли він дізнався, що стане татом, його очі світилися любов’ю й надією. Він часто казав: «Моє життя – це кохана дружина та син…». І в цих словах було життя після війни, було майбутнє, за яке ми стояли. Баха був воїном. Людиною з великої літери. Невисокий, худорлявий, але з серцем, більшим за будь-який бліндаж. Я пишаюся тим, що воював поруч із ним», – розповів побратим на псевдо КАМА.
За життя В’ячеслава нагородили медаллю «Хрест Сухопутних військ», а вже посмертно – медаллю «Честь. Слава. Держава» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника в Києві на Алеї Слави Лісового кладовища.
«Його подвиг – не забутий. Його ім’я – не зітреться. Життя В’ячеслава – це приклад нескореності, любові до Батьківщини, справжнього воїнського братерства. Він загинув, як жив – з честю, гідністю, вірний присязі й побратимам», – написала дружина Леся.
У нього залишилися дружина, син, якому на момент загибелі тата було 6 місяців, батьки та двоє братів.
