Максим народився 17 січня 1982 року в місті Слов'янськ Донецької області. Навчався в місцевій школі № 1. Був активним, різносторонньо розвиненим хлопцем. Брав участь у роботі шкільного еколого-геологічного клубу, був переможцем обласного етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України.
Вищу освіту отримав на біологічному факультеті Донецького національного університету. Працював у Донецьку в екологічній громадській організації. Разом із командою однодумців упроваджував проєкти з енергозбереження, сортування побутового сміття тощо. Займався бізнесом.
У 2014 році, коли обласний центр захопили бойовики, Максим із родиною повернувся в Слов’янськ.
Під час повномасштабної війни, на початку 2023 року, чоловік приєднався до лав Збройних Сил України. Опанував професію сапера. Воював на Запорізькому напрямку в лавах 33-ї окремої механізованої бригади. Товариші поважали його за справедливість, хоробрість, вміння підтримати інших. Неодноразово він рятував побратимів, допомагав їм у навчанні, підтримував родини загиблих.
Посмертно Максима Байдаченка нагородили орденом «Полеглого воїна» й орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника в селі Майдан на Донеччині поруч із батьком.
В оборонця залишилися дружина та двоє дітей.
