Капітан Ярослав Бараннік народився 24 січня 1976 року в місті Олександрія на Кіровоградщині. Закінчив Запорізький юридичний інститут Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Працював оперуповноваженим сектору карного розшуку кримінальної поліції в Олександрійському міському відділі УМВС України в Кіровоградській області. На дозвіллі любив рибалити, цікавився автомобілями.
Під час повномасштабної війни захищав країну в лавах 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу. Обіймав посади помічника начальника штабу та начальника розвідки стрілецького батальйону.
«Ярослав був і залишається кращим чоловіком, який любив свою сімʼю. Він був веселим, щирим, любив життя, завжди був готовий усім допомогти. Часто на службі прикривав побратимів і сам ішов на завдання. Він був сміливим і не боявся смерті. Мріяв після закінчення війни подорожувати та бути зі своєю сім’єю. Планував будувати своє життя без війни, але жив нею», – написала дружина Анна.
46-річний Ярослав Бараннік на псевдо Дєд поліг 4 жовтня 2022 року біля селища Промінь (до 2025 року – Луч) на Миколаївщині. Він зазнав смертельного осколкового поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.
«Тато залишається для мене справжнім героєм. Найкращий, серйозний, добрий, розумний і люблячий. Я чекала закінчення війни і його повернення додому. Планувала з ним багато чого зробити. Я для нього була його «мєлочка». Мені дуже бракує його. Він навчив мене всьому, але не навчив, як бути без нього, без його підтримки, присутності та любові», – поділилася донька Софія.
Захисника нагородили медалями «За службу», «За жертовність і любов до України», «За відвагу та честь», «За взірцевість у військовій службі» III ступеня, «20 років сумлінної служби», нагрудним знаком «Знак пошани» та відзнакою командира оперативно-тактичного угруповання «Схід».
Поховали офіцера в селі Марто-Іванівка на Кіровоградщині.
У нього залишилися дружина і донька.
