Станіслав народився 6 квітня 2001 року в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Опанував професію монтера колії. Працював на Південному гірничо-збагачувальному комбінаті. Він був творчою особистістю: у вільний час любив малювати, цікавився музикою.
З перших днів повномасштабної війни Станіслав добровільно став до лав тероборони. Згодом долучився до 129-ї окремої важкої механізованої бригади. Обіймав посаду начальника апаратного зв’язку.
«Для всіх нас Стас був великим прикладом воїна, сім’янина, побратима та гарної людини. Він із перших днів повномасштабної війни мужньо та віддано захищав країну від ворога», – сказала дружина Катерина.
За віддану службу захисника відзначили нагрудним знаком «За заслуги перед містом» і медаллю «Учасник бойових дій», а вже посмертно – орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали воїна в рідному Кривому Розі на Алеї Слави кладовища Південного ГЗК.
У нього залишилися дружина, син, батьки та молодша сестра.
