Старший солдат В’ячеслав Береза народився 18 липня 1977 року в Харкові. Жив в Умані на Черкащині, де закінчив школу та училище. Працював будівельником, зокрема плиточником у будівельно-монтажній фірмі «Агрорембуд». Також був оператором котельні на фабриці «Світ меблів – Україна». З дитинства любив тварин: тримав удома хом'яків і рибок, обожнював котів. У дорослому віці захопився риболовлею.
У березні 2022 року став на захист Батьківщини. Служив у 1-й Президентській бригаді оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка НГУ «Буревій». Брав участь у боях за Білогорівку, воював поблизу Кремінної та на території Серебрянського лісництва. Також виконував бойові завдання на Харківському й Луганському напрямках. У лютому 2023 року зазнав уламкового поранення, але згодом повернувся до строю.
«Колись у нас була велика сім’я, але саме В'ячеслав був для мене найкращим братом і найріднішою людиною. Ми були дуже близькими. Відчуття, що я втратила половину себе», – сказала сестра Наталія Власюк.
В'ячеслав на псевдо Умань поліг 13 квітня 2024 року в селі Стельмахівка на Луганщині внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Йому було 46 років.
Воїна нагородили медаллю «За оборону рідної держави» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Поховали захисника на Алеї Героїв у місті Умань.
У нього залишилися сестра, брат, син та племінниці. Мама померла за рік після його загибелі.
