Солдат Олександр Бережок, псевдо Берег, народився 21 липня 1987 року в селі Торосове Одеської області. Закінчив Одеське професійно-технічне училище, де опанував фах слюсаря з ремонту автомобілів та електрозварювальника. Після строкової служби працював в охоронному агентстві в Одесі, згодом – опалювачем твердопаливного котла в дитсадку. На дозвіллі разом із батьком обробляв земельні паї, любив майструвати та зварювати різні вироби.
Під час повномасштабної війни став на захист країни. Служив стрільцем 2-го стрілецького відділення у складі 181-го батальйону 122-ї окремої бригади територіальної оборони.
«Мій син був чесним і відповідальним. Будь-яку роботу виконував бездоганно. Мав золоті руки, постійно вчився, не зупинявся на досягнутому. Часто допомагав односельцям. Дружина Юлія завжди підтримувала Сашу, давала слушні поради. Він турбувався про свою сім'ю, про рідних. У нього було багато планів на майбутнє. Дуже переживав за своїх «орлят» – так він називав синів. Коли була можливість зателефонувати, то завжди питав Юлію: «Як там мої орлята? Поцілуй їх за мене». Побратими його характеризували як надійного і справжнього товариша. Він завжди міг підставити своє плече й думав не про себе, а про тих, хто поряд», – згадала мама Галина.
Олександр поліг 2 березня 2023 року в бою у місті Бахмут Донецької області. Воїн зазнав смертельних поранень внаслідок артилерійського та танкового обстрілу. Йому назавжди 35 років.
Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» III ступеня та медаллю «За жертовність і любов до України».
Поховали воїна в рідному селі Торосове.
У нього залишилися дружина, двоє синів, батьки та старша сестра.
