Олександр народився в селі Райгород Вінницької області, закінчив місцеву школу. Потім пів року навчався в Одесі на військовій кафедрі, проте вищої освіти так і не отримав. З травня 1995 по жовтень 1996 року проходив строкову службу. Чоловік багато працював: мав хист до будівництва та ремонтів, у цій сфері він був професіоналом. Для багатьох мешканців села Олександр робив ремонт або щось будував.
З 2014 року чоловік брав участь в АТО. У 2016 – 2018 роках служив за контрактом у місті Гайсин. Потім повернувся до мирного життя.
З перших днів повномасштабного вторгнення Євген знову став на захист Батьківщини. Був такелажником 1-го евакуаційного взводу евакуаційної роти військової частини А4633 Збройних Сил України. Під час виконання останнього бойового завдання його відрядили до в/ч А2582.
«Олександр був надзвичайно сильною людиною. Віддав себе заради нашої безпеки, до останнього боронив рідну землю», – сказала його дружина.
За життя Олександра нагородили нагрудним знаком «Учасник АТО», а вже посмертно – орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали захисника в рідному селі.
Вдома на нього чекали дружина Оксана, син Вадим і донька Світлана.
