Станіслав народився 8 листопада 1990 року в місті Рахові Закарпатської області. Два роки провчився у місцевій ЗОШ №1, а потім разом із сім’єю переїхав до села Зелена Діброва на Черкащині. Закінчивши 9 клас Іванівської школи, вступив до Богуславського гуманітарного коледжу за спеціальністю «Вчитель образотворчого мистецтва».
У 2011-му Станіслав долучився до війська, підписавши контракт із ЗСУ на три роки. Під час відпустки у лютому 2014-го отримав наказ терміново повернутися до військової частини для захисту Батьківщини. Служив до липня 2017 року.
Після звільнення в запас працював у охоронній компанії «Золоті Леви». У 2020-му підписав контракт на пів року. Після його завершення займався облаштуванням свого дому.
З початком повномасштабного вторгнення Станіслав без вагань повернувся до лав своєї бойової частини – 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. Псевдо отримав за те, що мав на шиї татуювання у вигляді тризуба.
Обіймав посаду командира відділення розвідки. Пройшов Дебальцево, Попасну, Степанівку, Бахмут. Кілька разів зазнавав контузії.
Станіслава Бойчука відзначили «Золотим хрестом», орденом «За мужність» III ступеня та II ступеня (посмертно).
Поховали воїна в селі Іванівка Обухівського району Київської області.
У нього залишилися батько, брати, племінники та похресники.
