Ілля народився 2 серпня 1994 року в селі Вільне на Київщині. З дитинства любив співати й танцювати. Виступав на концертах і святах, а завдяки гарній пам'яті та артистичності часто був ведучим. Також займався спортом, зокрема волейболом, і мав певні досягнення.
Навчався у столичному закладі вищої освіти на факультеті психології. Захоплювався туризмом, цікавився археологією. Любив походи з наметами й разом із друзями об’їздив чимало міст України.
Після закінчення університету півтора року служив в Умані, а потім влаштувався кур'єром у компанію «Нова пошта». Мріяв стати військовим психологом.
З квітня 2022 року Ілля став на захист Батьківщини. Після навчання долучився до 41-ї окремої механізованої бригади, де виконував бойові завдання та евакуйовував поранених. Згодом здобув навички бойового медика і неодноразово застосовував їх на практиці, рятуючи життя побратимів. Воював у Білогорівці, Святогірську, Слов’янську, Куп’янську. Під час оточення в Серебрянському лісі зумів зорієнтуватися й вивів групу людей, за що отримав відзнаку «Золотий хрест».
У січні 2024 року Ілля зазнав важкого поранення. Після лікування та реабілітації продовжив службу в тилу у Фастівському РТЦК та СП, де працював із документами.
«Ілля завжди мріяв подорожувати – далеко, за кордон. І найближчих планів було сходження на Говерлу, яке він планував на відпустку. Він був молодим, веселим і талановитим, хотів насолоджуватися життям», – сказала старша сестра Альона.
Іллю Бойка поховали у рідному селі Вільне.
У нього залишилися батьки та сестра.
