Назар народився у селі Вівся Хмельницької області. Його виховувала бабуся. Навчався у Чемеровецькому медичному коледжі.
Коли почалася повномасштабна війна, хлопець приєднався до лав 80-ї окремої десантно-штурмової бригади та поїхав на Донбас як медик.
«У Назара була непроста доля. При живих батьках його виховувала бабуся. Зуміла виростити мужнім, відважним, в любові до України. Коли постало питання про фронт, не вагався ні хвилини», – розповіли односельці хлопця.
Однокурсники Назара пишуть, що він був гордістю і прикладом для всіх, допомагав всім чим міг, кожному, хто звертався до нього, прекрасний і хороший друг.
«Дуже не хотілось вірити в це, адже декілька днів назад ми збирали гроші для нашого Назарчика, щоб допомогти йому в боротьбі проти клятого ворога, а тепер ось так… На жаль, прийшла сумна звістка, що у нашого Героя, Назара Божика війна забрала життя!», – написала однокурсниця Діана Гарват.
«Бойовим медиком він рятував життя своїм побратимам, але своє життя, на жаль, не зміг зберегти… Його щира посмішка назавжди залишиться в наших серцях! Низький поклін Назару, за його мужність, за його хоробрість і відданість! Низький поклін бабусі Назарчика, за те, що виховала таку чудову, добру, чуйну людину, та справжнього чоловіка!», – пишуть друзі Назара Божика.
Друзі згадують Назара добрим, веселим, життєрадісним хлопцем. Юнак був певен, що йому залишилося відслужити кілька місяців і він повернеться додому.
Поховали Назара у рідному селі на Хмельниччині.
Вдома на нього чекала бабуся.
