Андрій народився 16 грудня 1989 року в місті Суми. Навчався у фаховому коледжі Сумського національного аграрного університету за спеціальністю «Менеджер з туризму». Спочатку працював в органах внутрішніх справ, згодом змінив професію й зайняся власним бізнесом у сфері будівництва.
Після російського повномасштабного вторгнення Андрій мобілізувався. Служив у лавах Сил спеціальних операцій ЗСУ.
«У перші дні великої війни, коли підрозділ лише організовувався і майже не мав техніки, Андрій використовував власну машину марки Ібіца (SEAT Ibiza, – ред.) для бойових завдань. Тому командир дав йому цей псевдо, – розповіла дружина Ольга. – Хлопці служили на різних напрямках, найдовше на Херсонському, де тримали «острови». Згодом вони опинилися на Покровському напрямку – там Андрій і загинув. Під час одного з бойових завдань їх помітив ворожий дрон, після чого почала працювати артилерія. Мій чоловік так хотів жити, що боровся до кінця: діставши поранення в голову, намагався сам собі надати допомогу. Про це розповіли його побратими, яким тоді вдалося його вивезти».
Поховали воїна у рідному місті на Алеї Слави Баранівського кладовища.
У Андрія залишилися мати, дружина та син.
