Солдат Максим Чехівський на псевдо Чех народився 13 лютого 1982 року в селищі Чоповичі на Житомирщині. Там пішов до першого класу. Потім родина переїхала до селища Іванопіль, де він продовжив навчання в місцевій школі. Згодом у Турчинівському СПТУ № 30 опанував професію електрозварювальника.Працював монтажником металоконструкцій. Любив свою роботу й міг розповідати про неї годинами.
Під час повномасштабної війни став на захист України. Служив оператором БпЛА у 79-й окремій десантно-штурмовій Таврійській бригаді.
«Максим багато читав, особливо йому подобалась книга Павла Дерев'янка «Літопис Сірого Ордену». Читав навіть у автобусі, коли їхав на роботу. Він дуже любив природу, особливо Канівські кручі та мальовничі краєвиди Канева, де ми жили. Щиро захоплювався творчістю Тараса Шевченка і не раз говорив, що зрозумів, чому Великий Кобзар заповідав поховати себе саме в Каневі. Для Макса це місто було особливим місцем сили, краси та душевного спокою. Багато часу ми проводили в лісі: ходили по гриби або просто насолоджувалися красою природи, тишею й спокоєм. Як трішки теплішало, ми щодня після роботи ходили вечеряти до озера. Не хотілось сидіти в будинку, не потрібна була компанія. Ми майже завжди були тільки вдвох. Не встигли набутися разом, нажитися, налюбитися», – розповіла цивільна дружина Віра Запова.
Максим поліг 7 листопада 2025 року в місті Мирноград Донецької області внаслідок влучання ворожого FPV-дрона. Йому було 43 роки.
Поховали воїна в селищі Іванопіль на Житомирщині.
У нього залишилися брат Олександр, донька Євгенія та кохана Віра.
