Віталій народився 11 грудня 2003 року в селищі Володимирець у Вараському районі Рівненської області, там і жив. Навчався у місцевому Вищому професійному училищі №29 за фахом електрозварника. Займався спортом, любив бокс.
Під час повномасштабного вторгнення хлопець став на захист своєї країни від ворогів. Воював у складі 70-го окремого батальйону 101-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Був стрільцем.
«Мій син Віталій був завжди позитивним, приязним і патріотичним, відданим Україні. У 2022, коли був повномасштабний наступ, відразу пішов на захист України, не вагаючись. Мріяв з дитинства про військову справу. Він був справедливим і відповідальним. Завжди нам казав: «Хто, як не ми молоді, маємо відстоювати нашу країну? Хто, як не ми, маємо її будувати?». Він завжди мріяв про дуже потужну і щасливу Україну. Він її любив, любив людей… Віталій мав велике, щире серце. Але його життя обірвалося на цій клятій війні. Назавжди він залишиться в наших серцях. Памʼятаємо, любимо. Вічна памʼять Герою України!» – написала його мати Наталія Василівна.
Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали Віталія в рідному селищі.
У нього залишились батьки та брати.
