Андрій народився 8 серпня 1999 року в селі Любомирівка на Дніпропетровщині. Навчався на кафедрі історії України у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара. Займався спортом, багато читав, мав хороше почуття гумору, умів підтримати та розібратись в будь-якій ситуації. Працював у різних сферах.
«Андрій був тим, хто наповнював життя світлом: багатогранний, сильний, мудрий, з великим серцем. Його кохання та підтримка були відчутні постійно, в яких би умовах він не перебував. Він власним прикладом доводив, що не можна стояти на місці: треба рухатися вперед, розвиватися, займатися спортом і з гумором проходити навіть найважчі моменти. Він завжди підтримував мене, а я – його. Найголовнішим серед усіх наших маленьких і великих планів було просто бути разом», – сказала кохана дівчина Марина.
У листопаді 2022 року він став на захист України. Спершу служив у лавах 60-ї окремої механізованої бригади. Навесні 2023 року під час Бахмутської кампанії зазнав поранення – снайперська куля влучила в руку. Після відновлення Альбус повернувся до побратимів.
Влітку перейшов до 12-ї бригади спеціального призначення НГУ «Азов». Був учасником Серебрянської кампанії, воював на Торецькому та Нью-Йоркському напрямках Донеччини. Пробував себе у різних військових спеціальностях: зв'язківець, мінометник, оператор НРК і дронів. За потреби виходив на позиції як піхотинець.
«Андрій був тим, на кого можна було покластися, бо завжди залишався боєздатним, постійно тренувався і розвивався. Спорт, стрільба, медицина, технології – він був незамінним бійцем. При цьому не забував про друзів і сім’ю, прагнув бути для них опорою. Любив молодшу сестру, батьків, переживав за друзів, що воюють. Був активним учасником мілітарі спільнот і постійно донатив частину зарплатні друзям на збори. Мріяв, ставив цілі, хотів купити житло і створити сім’ю. Мріяв жити…», – розповів друг Павло.
«Він для нас був найдорожчим у світі», – сказала мама Любов.
Воїна поховали у рідному селі.
У нього залишилися мама Любов Григорівна, батько Віктор Юрійович, сестра Софія, дівчина Марина, друзі, рідні та знайомі.
