Солдат Максим Давідов народився 16 серпня 1982 року в місті Кривий Ріг на Дніпропетровщині. Закінчив Криворізький ліцей № 123. У 1997–2000 роках навчався у Криворізькому Центрі підготовки і перепідготовки робітничих кадрів № 1, де опанував фах автослюсаря. Останнім часом працював бригадиром-монтажником залізобетонних конструкцій у ТОВ «Метінвест».
На дозвіллі цікавився автомобілями та ремонтував їх. За словами рідних, був висококваліфікованим автомаляром і водієм. Також любив риболовлю, відпочинок біля водойми, мріяв жити біля моря.
Під час повномасштабної війни боронив Україну у складі 121-го окремого полку звʼязку. Служив водієм-електриком апаратної радіорелейного батальйону.
«Максим був надзвичайно життєрадісною людиною, цінував у людях чесність і порядність. Мав неперевершене почуття гумору, його влучні вислови у колі друзів ставали «крилатими». Найбільшою цінністю в житті вважав свою родину. Був найкращим у світі татом і чоловіком, люблячим сином, братом, онуком, улюбленим зятем, кумом та справжнім другом», – написала дружина Наталія.
Захисник поліг 18 травня 2025 року біля села Новояковлівка Запорізької області внаслідок влучання ворожого FPV-дрона. Йому було 42 роки.
Посмертно Максима нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня та нагрудним знаком Криворізької міської ради «За заслуги перед містом» III ступеня.
Поховали захисника у рідному місті.
У нього залишилися дружина, син, донька, батьки та сестра.
