Андрій народився 1 грудня 1992 року в селі Борозенське на Херсонщині. Закінчив Херсонський державний аграрний університет. З дитинства був жвавим та веселим, мав хороше почуття гумору. Саме це підкорило його майбутню дружину Катерину.
У 2013 році Андрій долучився до лав 16-го окремого батальйону Національної гвардії України. Під час Революції Гідності забезпечував охорону правопорядку на Майдані Незалежності в Києві. У 2014-му вирушив у зону АТО. Захисник потрапив в Іловайський котел, три місяці провів у полоні, але вистояв.
Після полону Андрій продовжив службу у 16-му окремому батальйоні, був інструктором з бронетехніки.
«У нього з побратимом були позивні Білка і Стрілка. Якщо вони йшли на завдання, то тільки вдвох. У них на БТРі був лелека намальований. Вони знали, що орки полювали за БТРом. Мій чоловік дуже добре стріляв», – розповіла дружина Катерина.
У 2016 році у захисника народилася донька Софійка. Він мріяв про великий будинок, сина і подорожі.
За життя Андрій Давидок отримав нагрудний знак «Ветеран війни – учасник бойових дій» та відзнаку «За участь в антитерористичній операції».
Воїна поховали у рідному селі.
На стіні школи, де він навчався, встановили меморіальну дошку на його честь.
У нього залишилися донька Софія та дружина Катерина, яка у 2023 році теж стала військовослужбовицею.
