Дмитро народився 29 березня 1995 року в селі Крупець на Хмельниччині. Закінчив Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, а згодом – Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Працював начальником служби пожежної охорони у Львівському 124-му об'єднаному центрі забезпечення Міністерства оборони України.
Під час повномасштабного вторгнення поєднував роботу в тилу зі службою у 47-й окремій механізованій бригаді «Маґура». Був заступником командира роти з морально-психологічного забезпечення.
«Ми виросли разом у Нетішині, крок у крок, ділячи всі дитячі секрети та мрії. Наше святе правило «брат за сестру» тримало нас разом крізь роки, і ти завжди був моєю надійною стіною. Останнє, що ти мені залишив – свої, наче пророчі, слова: «Завжди будь щаслива та бережи себе». Сьогодні ти – мужній капітан, Герой, який віддав життя під Роботиним. Твій заповіт тепер став моїм обов’язком. Я берегтиму себе, братику, і житиму далі заради твоєї пам'яті. Спочивай з миром, мій ангеле», – сказала сестра Іванна.
Дмитро отримав відзнаку «За досягнення в службі» від Оперативного угруповання військ «Запоріжжя» та пам'ятний знак 9-го армійського корпусу.
Поховали воїна у рідному селі.
У нього залишилися батьки та сестра.
