Валерій народився і жив у селі Бродецьке Черкаської області. Закінчив Мокрокалигірське професійно-технічне училище та здобув професію водія-тракториста. Потім пройшов строкову військову службу. В мирному житті працював на Катеринопільському елеваторі в селищі Єрки на Черкащині.
2021 року чоловік пішов на контракту службу до Збройних Сил України. Служив у 30-ій окремій механізованій бригаді імені князя Костянтина Острозького. Обіймав посаду механіка-водія бойової машини. Виконував бойові завдання на території ООС. Повномасштабне вторгнення зустрів разом із побратимами на передовій і продовжив воювати проти окупантів.
«Валерій був відданим сином своєї країни. Він пішов захищати нас і нашу Батьківщину 26 травня 2021 року. З перших днів повномасштабної війни був на передових позиціях. Під час наступу 18 серпня 2022-го, коли дали наказ відступати, він не злякався, а до останнього подиху стояв на захисті. Низький уклін Герою, слава Герою», – розповіла його сестра Оксана Мельник.
Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Валерія у рідному селі.
У нього залишилися мама, брат, дві доньки, інші рідні, друзі та побратими.
