Сержант Андрій Гал на псевдо Галя народився 31 жовтня 1987 року в селі Олексіївка на Кіровоградщині. У Піщанобрідському професійному аграрному ліцеї опанував професію кухаря. У 2005–2007 роках проходив строкову службу в Севастополі. Опісля працював на будівництві в Київській області.
«Андрій був наполегливим, завжди намагався досягти своєї мети. Дуже любив футбол, усі матчі мав подивитися. Також робив ремонти – і людям, і собі. Був справжнім майстром», – розповіла мама Тетяна.
Під час повномасштабної війни у січні 2023 року приєднався до лав Збройних Сил України. Служив у 116-й окремій механізованій бригаді. Псевдо Галя йому дали побратими – від прізвища. Це також ім'я його бабусі.
«Андрій мав добрі стосунки з побратимами. Був товариським, мав багато друзів», – додала мама захисника.
Спочатку воїн боронив Запорізький напрямок, де у 2024 році зазнав поранення. Після лікування повернувся на фронт. Згодом вирушив на Харківщину.
Андрій поліг 13 липня 2025 року біля міста Куп’янськ Харківської області, коли разом із побратимами їхав на бойове завдання. Йому назавжди 37 років.
«Син щось відчував. Говорив: «У нас тут м’ясорубка. Якщо щось зі мною станеться – то забереш мене звідси», – згадала Тетяна.
Оборонця нагородили медаллю «За поранення», відзнакою «Хрест доблесті», орденом «За мужність» ІІІ ступеня та нагрудним знаком «Ветеран війни».
Поховали Андрія в рідній Олексіївці.
У нього залишилися мама Тетяна, брат Олександр, син Станіслав і донька Вікторія.
