Сергій народився 15 лютого 1983 року в Херсоні. Згодом разом із батьками переїхав до села Станіслав. Закінчив місцеву загальноосвітню школу ім. К. Й. Голобородька. Працював трактористом, а потім пішов на строкову службу. Після демобілізації Сергія запросили до Внутрішніх військ МВС. Майже 15 років він служив за контрактом у Національній гвардії України. Разом із дружиною виховував сина та доньку.
З 2014 року Сергій брав участь в АТО, мав статус учасника бойових дій.
«Ще в 2019-му син мені казав: «Мамо, ти думаєш, великої війни не буде? Буде». Та я не хотіла в це вірити. Ми з Сергієм встигли побачитися напередодні, у його день народження – 15 лютого 2022 року», – розповіла мати Наталя.
У перший день повномасштабного вторгнення Сергій боронив Антонівський міст у складі Нацгвардії. Потім підписав контракт із 124-ю окремою бригадою територіальної оборони. Брав участь у боях за Херсон.
До останнього тримав зв'язок із рідними. Матері про загибель сина повідомили телефоном.
«Нам надсилали фотографії, щоб упізнати наших вбитих хлопців у Бузковому парку. Невістка Надія всюди дзвонила, щоб дізнатися, чи є серед загиблих Сергій, бо за фото ми його не знаходили. Потім дізналися, що його поховали в одній могилі з іншими тероборонівцями на кладовищі Геологів у Херсоні», – сказала Наталя.
Згодом родині вдалося вивезти тіло захисника та перепоховати у Станіславові.
Посмертно Сергія Хандусенка нагородили орденом «За мужність» III ступеня та медаллю «Хрест Свободи». Також йому надали звання «Почесний громадянин Херсонської міської територіальної громади».
