Валерій народився у селі Порик Вінницької області. Навчався у місцевій школі. Згодом вступив до військового училища. Навчання не закінчив, адже перевівся на службу до Збройних сил України. Потім тривалий час працював у «Південь-Захід-шляхбуд». Згодом був водієм на агропідприємстві.
З перших днів повномасштабного російського вторгнення Валерій пішов захищати Україну. Спочатку був у територіальній обороні міста Хмільник, а з 17 квітня приєднався до новоствореного 38-го окремого стрілецького батальйону ТРО ЗСУ (в/ч А4038) на посаду навідника-кулеметника. З травня виконував бойові завдання на Донеччині.
«Наш тато назавжди залишиться в пам’яті сміливим, турботливим, люблячим, добрим, веселим, людяним, завзятим. Ти наш Герой! Біль втрати не згасне ніколи, ми будемо пам’ятати завжди», – сказала донька загиблого.
Поховали захисника у рідному селі.
У Валерія залишилися батьки, дружина Софія, донька Ольга і син Станіслав.
