Руслан народився 7 квітня 1974 року в місті Кодима Одеської області. Навчався у місцевій школі №1. Потім опанував фах майстра-будівельника. Працював за спеціальністю.
У перші дні повномасштабного російського вторгнення чоловік пішов до військкомату і вже 26 лютого 2022 року став до лав ЗСУ. Служив у 28-й окремій механізованій бригаді імені Лицарів Зимового Походу. Обіймав посаду старшого стрільця-оператора.
«Майже півтора року Руслан служив без жодного дня відпустки, попри стан здоровʼя, та мужньо боронив нашу незалежність. Був і в легендарній Чорнобаївці, і під Бахмутом, і в інших гарячих точках. Відважний, мужній, хоробрий і водночас вкрай добрий і чуйний. Руслан віддав своє життя 1 червня 2023 року, в день захисту дітей, – якраз заради них і пішов на війну. Його слова як зараз чую: «Як не я, то хто?» – розповіла молодша сестра Наталя Шпак. У пам’ять про брата вона написала вірш:
«Я щиро дякую тобі, мій любий брате,
Що так сміливо взяв до рук ти зброю!
І в час важкий пішов нас захищати,
Навічно будеш українським ти Героєм!».
Поховали оборонця у рідному місті.
У Руслана залишилися мама і дві сестри.
