Руслан народився 7 березня 1982 року в селі Ганно-Мусіївка Дніпропетровської області. Жив у місті Кам’янське. Закінчив аграрно-економічний університет за спеціальністю інженера-механіка. Працював аварійним комісаром у різних страхових компаніях, зокрема «Оранта» та «Уніка». Перед повномасштабною війною – інженером у компанії «Ваговимірювальні системи» у Дніпрі. Захоплювався риболовлею, любив збирати гриби, ремонтувати автомобілі, а також займався сільським господарством.
Руслан обороняв Батьківщину у лавах 102-ї окремої бригади територіальної оборони імені полковника Дмитра Вітовського, обіймав посаду кулеметника.
«Мій чоловік був найчеснішою і найпоряднішою людиною у світі. Чудовий батько, син, коханий. Пішов захищати свій дім, свою родину, бо не уявляв, що можна по-іншому. До кінця був вірним своїм принципам честі. Побратими кажуть, що він вартував цілого взводу», – написала дружина Марина Прудка.
Руслана Гордійчука нагородили «Залізним хрестом» і відзнаками Івано-Франківської обласної адміністрації «За бойову звитягу» та «За честь і звитягу».
Поховали захисника у рідному селі.
У нього залишилися батьки, дружина, двоє синів і брат.
