Юрій народився у селі Бонишин Львівської області. Жив у місті Золочів. Закінчив школу №2, а у 1992 році опанував фах ветеринарного лікаря у Львівському зооветеринарному інституті (сьогодні Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького). До 1999 року працював за професію. У 1999 – 2013 роках служив у військовій частині 3007 НЦ НГУ. Згодом його звільнили у запас за станом здоров’я, і з тих пір Юрій був на пенсії. Захоплювався риболовлею, садівництвом, любив ходити до лісу по гриби.
У березні 2022 року чоловіка призвали до лав Національної гвардії України. Служив на посаді заступника командира стрілецького батальйону – начальника штабу в/ч 3052.
«Не існує слів, якими в повній мірі можна описати, яким чудовим, турботливим, добрим, люблячим батьком і чоловіком він був. Його приклад і жертва дає нам, його сім’ї, кожного дня мотивацію та сили, щоб продовжувати жити далі в Україні та робити все можливе для нашої перемоги, закінчення війни та знищення ворога. Для світлого майбутнього нашої вільної, незалежної та сильної України.
Ми дуже сильно сумуємо, бо ніхто і ніколи в житті не зможе нам його замінити. Цей біль втрати не мине ніколи і час його, на жаль, не лікує. Він назавжди залишиться в наших серцях. Ми щоденно намагаємось це місце болю наповнити безмежною любов’ю, теплими світлими спогадами, вдячністю та повагою. Ми пам’ятаємо його завжди, пишаємося, любимо, цінуємо та дякуємо за те, що ціною власного життя захистив нас і нашу країну», – написали рідні офіцера.
Посмертно Юрія нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали нацгвардійця у селі Почапи у Золочівському районі Львівщини.
У нього залишилися дружина та троє дітей.
