Молодший сержант Максим Гурбан народився 27 грудня 1983 року в селі Новополтавка Херсонської області. Після школи пішов працювати. Згодом заснував у Херсоні власне виробництво бетонних виробів «Split».
«Він був сильною та відданою своїй справі людиною, яку поважали. Він жив роботою і своєю сім’єю. У нас було щасливе життя, але прийшла війна», – написала дружина Наталя.
Коли на початку повномасштабного вторгнення Херсон опинився в окупації, Максим допомагав місцевим як волонтер. Пізніше став до лав територіальної оборони міста. А в травні 2022 року вступив до Національної гвардії України. Служив авіаційним спеціалістом-сапером 1-го екіпажу розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів 34-го окремого Херсонського полку. Мав псевдо Мацик – так з дитинства його називали друзі.
25 вересня 2024 року під час бойового завдання біля селища Зеленівка Херсонської області екіпаж, в складі якого перебував Максим, потрапив під удар російських керованих авіабомб. Понад місяць захисник боровся за життя. 3 листопада 2024 року його серце зупинилося в Одеському госпіталі. Йому назавжди 40 років.
«Я втратила коханого, а дитина – люблячого батька. Він був для нас прикладом справжнього чоловіка, тим, хто завжди знав відповіді на всі запитання, тим, хто знав кожен вірний крок. Я вдячна за кожен прожитий день, коли ми були разом. Лікарі боролись за його життя – він був сильний і планував вийти з лікарні, але, на жаль, серце зупинилось. Його шлях обірвався, але пам’ять житиме. Ми дуже сумуємо», – сказала дружина.
Максим Гурбан мав статус учасника бойових дій. Посмертно його нагородили відзнакою «За оборону України» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали військовослужбовця у Миколаєві.
У нього залишилися дружина та донька.
