Ярослав народився в місті Харкові. У 2014 році закінчив Національну академію Національної гвардії України. Після цього проходив службу в Києві у в/ч 3030. Наприкінці літа 2014-го у складі зведеного підрозділу добровільно вирушив в зону АТО, після повернення перевівся в «Азов» і з січня 2015-го проходив службу в Маріуполі.
Від 24 лютого 2022 року чоловік разом із побратимами боронив Маріуполь від російських окупантів. Він був командиром снайперського відділення снайперської групи спеціального призначення ОЗСП «Азов».
За час служби офіцер був нагороджений такими відзнаками: «Козацький хрест» ІІ та ІІІ ступенів, «За оборону Маріуполя», «Незалежність України» ІІІ ступеня, «Захиснику Маріуполя», «За участь в антитерористичній операції», Почесною грамотою Кабінету Міністрів України та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
«Ярослав був неймовірним чоловіком і татом для доньки. Обожнював котів, це передалось і нашій доньці Аріані. Любов до України в нього була з раннього віку, ще до початку навчання в академії він відвідував військові вишколи. Ярослав був воїном по духу, йому завжди хотілось бути в епіцентрі бойових дій. До цього часу донька бере його фото і дивиться «з татом» мультики чи показує свої малюнки з котиками. Я дуже сподіваюсь, що одного дня ми все ж зможемо його поховати», – розповіла дружина офіцера Вікторія.
У Героя залишились дружина, донька, інші рідні, друзі та побратими.
***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
