Олександр народився 19 червня 1977 року в селі Нехайки Черкаської області. Жив у Києві, а останні два роки разом із дружиною – у Чернігівській області.
У 1999 році закінчив Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (раніше – Київський військовий інститут управління і звʼязку) за спеціальністю «Системи та комплекси військового зв’язку». Здобув кваліфікацію інженера електрозв’язку, офіцера військового управління тактичного рівня. Проте, кар’єра військового завершилась через скорочення. В останні роки Олександр був директором будівельної компанії.
«Він був найкращим сином, вихованим і завжди турбувався про нас», – сказала мама Марія Іванівна.
Під час повномасштабної війни Олександр захищав Україну у складі 26-го окремого стрілецького батальйону, був командиром роти.
«Мій чоловік був доброю людиною та командиром, якого поважали і цінували. Під час останньої телефонної розмови він сказав мені: «Я зі своїми хлопцями до останнього, зрозумій. Це моя рота і мої побратими», – написала дружина Світлана.
Поховали захисника в селі Нехайки на Черкащині.
Посмертно Олександра Яременка нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
У нього залишилися мама, сестра, дружина і діти.
