Дмитро народився у селищі Гришківці Житомирської області. Навчався у місцевій школі. Здобув фах зварювальника у Бердичівському професійно-технічному училищі №4. Після строкової служби повернувся до рідного селища.
Після повномасштабного вторгнення російських окупантів Дмитра призвали до ЗСУ. Був командиром відділення у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді.
«Мій чоловік загинув, коли нашій донечці було лише 8 місяців. Тепер він її янгол-охоронець. Дмитро отримав повістку 6 квітня. І став на захист Батьківщини», – розповіла дружина захисника Марина.
«Для батьків він назавжди залишився синочком, якого вони чекали з садочка, зі школи, з арміїі, з війни. Для дружини – коханим чоловіком, якого вона назавжди заховала в своєму серці. Для маленької донечки він – янгол-охоронець. Безжальний російський ворог забрав молоде життя», – зазначили у Гришковецькій громаді.
Поховали десантника на місцевому кладовищі у рідному селищі.
Вдома на захисника чекали батьки, сестра, дружина й донька.