Костянтин народився 3 січня 1985 року в Одесі. Закінчив Одеський професійний ліцей сфери послуг Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, де опанував фах кравця. Працював у різних сферах, зокрема був водієм в охоронній агенції «Венбест».
У 2015 році добровільно долучився до війська, воював у зоні АТО на Донеччині. З початком повномасштабного вторгнення знову став до лав ЗСУ. Служив стрільцем-санітаром у 137-му окремому батальйоні 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. Разом із підрозділом боронив Миколаївщину, брав участь у деокупації Червоного, Білозірки, Первомайського. Після запеклих боїв повернувся до військової частини на ротацію, де й загинув.
«Він був моєю єдиною дитиною. Зростав допитливим і небайдужим. Його звільнили від проходження строкової служби через ревматоїдний артрит, але у 2015 році він добровільно став до лав ЗСУ. «Мамо, я не дам ворогу зайти в Одесу», – саме з такими словами син пішов добровольцем у військо», – розповіла мама захисника Тетяна Василівна.
Костянтина Ірана нагородили медалями «За участь в антитерористичній операції», «Учасник бойових дій» та орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали захисника в Одесі на Західному кладовищі.
У нього залишилися мама та донька.
