Анатолій Васильович народився в селі Малі Бубни Сумської області. Після закінчення 8 класів місцевої школи повну загальну середню освіту здобув у Гришинській школі. Звання лейтенанта отримав після вступу на навчання в Кременчуцький льотний коледж цивільної авіації, де пройшов повний курс військової підготовки по програмі офіцерів запасу і прийняв військову присягу на вірність народу України. 1999 року одружився, жив із сім’єю в місті Ромни рідної області. До повномасштабного вторгнення працював у ПАТ «Укрнафта». У вільний час займався землеробством і бджолярством.
Після 24 лютого 2022 року чоловік не зміг залишитись осторонь, тож пішов добровольцем на війну. У квітні долучився до лав 115-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України. Спочатку був командиром взводу, пізніше став заступником командира механізованої роти. Взяв позивний «Малібу» на честь рідного села – так жартома його називають місцеві жителі. Офіцер воював у Донецькій та Харківській областях, кілька разів був поранений.
«Дядя Толя – веселий, здоровий добряк з бойовим характером! Працював на улюбленій роботі, разом з дружиною виростили сина. З братом займалися землеробством», – розповіла його рідна племінниця Анжеліка Кисленко.
Поховали офіцера в рідному селі.
В Анатолія залишилися дружина, син, любляча родина, друзі та побратими.
