Олександр Юрцунь народився 8 серпня 1989 року в селі Підбрусинь на Рівненщині. Жив у місті Дубно. Середню спеціальну освіту здобув у Дубенському фаховому медичному коледжі. Працював фельдшером медичної частини державної установи «Дубенська виховна колонія». Захоплювався історією та риболовлею.
Під час повномасштабної війни боронив країну у складі 47-ї окремої інженерної бригади. Служив старшим бойовим медиком і мав псевдо Док.
«Саша був дуже хорошою людиною, спокійним, чесним, любив свою сім'ю. Він був найкращим братом, якого я дуже любив, і якого мені дуже бракує. Він був хрещеним батьком мого сина», – написав рідний брат Вадим.
Воїна нагородили відзнакою Президента України «За оборону України», відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «За збережене життя» та медаллю Православної Церкви України «За жертовність і любов до України».
Олександр Юрцунь поліг 27 березня 2026 року внаслідок влучання ворожого БпЛА в автомобіль біля селища Малинівка Чугуївського району Харківщини. Захисникові було 36 років.
Поховали воїна на Алеї Слави у місті Дубно.
У нього залишилися мама, рідний брат, син та дружина.
