Андрій народився і жив у Миколаєві. Здобув фах зварювальника у місцевому професійно-технічному училищі. Займався підприємницькою діяльністю. Був одружений, виховував двох дітей. Вільний час присвячував родині.
Під час повномасштабної війни чоловік був мобілізований до лав Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Служив у 81-ій окремій аеромобільній бригаді.
«Мій чоловік був людиною честі та гідності, завжди казав: «Якщо я не піду, а буду ховатися, то вони можуть прийти у наше місто і у наш дім». Він хотів, щоб його діти жили у мирі та спокої. Він не міг сидіти і нічого не робити. Тепер про нього залишилось тільки пам'ятати. Він буде завжди для дітей Героєм», – розповіла Світлана Юшко.
Поховали воїна у рідному місті.
Вдома на нього чекали дружина, син (2020 р.н.) і донька (2023 р.н.).
