Євген народився 22 вересня 1983 року у місті Ромни Сумської області. Навчався в школі №3. З дитинства любив музику в стилі рок, збирав касети гуртів «The Beatles», «Nirvana» тощо. Здобув у Роменському політехнічному технікумі фахову освіту за спеціальністю «Виробництво апаратури автоматичного електрозв'язку». Далі навчався в Сумському педагогічному університеті імені Макаренка за спеціальністю «Фізична культура і спорт та охорона». У цивільному житті працював у приватній охоронній фірмі в Києві, проте через проблеми зі здоров'ям батька повернувся додому в Ромни. Останнім часом працював охоронцем у супермаркеті «ФОРА».
Одним із найбільших захоплень Євгена був спорт. Він активно займався боротьбою, тхеквондо, також любив футбол. Його тренером був батько Олег Анатолійович – колишній найкращий гравець роменського ФК «Електрон». А ще Євген любив читати, і цю жагу успадкувала його донька Ольга, яку він дуже любив і називав своїм всесвітом.
Під час повномасштабної війни чоловік воював у лавах 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура». Обіймав посаду механіка-водія.
«Євген був дуже гарною, світлою, виваженою і доброю людиною. Для нього мати та донька були святими. У 2004 році проходив строкову службу в армії, отримав травми ніг, роздроблення обох п’ят, тому був комісований. Але коли у 2022 році почалась війна, Женя був мобілізований. Воював на Оріхівському напрямку Запоріжжя, був поранений. Після контузії пройшов лікування і знов повернувся до побратимів у стрій. Потім його бригада виконувала бойові завдання на Донецькому напрямку, де мій син загинув», – розповіла мати воїна Наталія Федорівна.
Поховали військового на центральному кладовищі рідного міста.
Вдома на нього чекали мати, донька, сестра та племінниця.
