Михайло народився 28 серпня 1987 року в селі Мирне (раніше – Першотравневе) Берестинського району Харківської області. Навчався у Хрестищенській школі. Пізніше вступив до Берестинського професійного ліцею, де опанував фах електрозварювальника.

У мирному житті працював будівельником. Був людиною, яка звикла працювати й доводити справу до кінця. Захоплювався полюванням, риболовлею, цікавився футболом, мав широке коло друзів і любив рідний край.

У листопаді 2022 року Михайло добровільно став на захист Батьківщини. Служив старшим стрільцем-оператором у лавах 108-ї окремої бригади територіальної оборони. Побратими згадують його як мужнього, витривалого, спритного та відважного бійця.

«Нашій родині неймовірно важко усвідомлювати, що Михайла більше немає. Що він пішов назавжди та не повернеться, що я ніколи більше не зможу його обійняти й побачити. Відповідальний, чесний, порядний. Він був найкращим сином, братом, другом. Його подвиг заслуговує на те, щоби його пам'ятали. Ім'я мого сина повинно жити у серцях людей», – сказала мама захисника Ольга.

За службу воїна відзначили низкою нагород: нагрудними знаками «Хрест воїна», «Учасник бойових дій», «Щит Сил територіальної оборони ЗСУ», відзнаками «Залізний хрест», «Зірка пошани», медалями «За незламність духу», «Незламним героям російсько-української війни» і «За поранення». 1 квітня 2025 року його нагородили «Золотим хрестом».

Поховали Михайла у рідному селі. Його ім’я викарбуване на стенді Алеї Слави у центрі Берестина.

У захисника залишилися мама і брати.